Комп’ютеризація підприємств у Брукліні стала відображенням національної історії впровадження комп’ютерів на місцевих підприємствах. Мова йшла про раннє використання систем перфокарт у бізнесі, яке розпочалося в середині XX століття. Після чого сталося зростання мейнфреймів у 1960-х роках та зросло використання мікро- та мінікомп’ютерів у 1970-х роках, що своєю чергою сприяло керуванню процесами. Так усе починалося і призвело до поступового впровадження цих технологій. Компанії еволюціонували від використання табуляційних машин до розвитку спеціалізованих програмних компаній, та зростання значення передачі даних. Більш докладно про все це читайте на brooklyn-future.com.
Ранні бізнес-обчислювальні технології
У середині XX століття підприємства покладалися на такі системи, як табуляторні машини Германа Голлеріта, які використовували перфокарти для управління даними, задовго до того, як електронні комп’ютери стали поширеними. Натомість у 1960-х роках поява System/360 від IBM ознаменувала значний прогрес у сфері мейнфреймів. Всі ці процеси надавали підприємствам потужні системи для різних застосувань, таких, як управління виробництвом, управління запасами та прогнозування продажів.
До кінця 1960-х та початку 1970-х років бурхливий розвиток галузі передачі даних дозволив створити складніші мережеві системи, закладаючи основу для майбутніх корпоративних мереж. Після чого, в 1970 роках з’явилися мікро- та мінікомп’ютери, які швидко впроваджувалися на заводах для керування процесами та автоматизації.
Можна сказати, що все це пришвидшило розробку програмного забезпечення. Такі компанії, як Redactron, на початку 1970-х років, почали розробляти спеціалізоване програмне та апаратне забезпечення для обробки текстів, що стало ключовим кроком у комп’ютеризації офісної роботи. Бруклін відіграв у всіх цих процесах не останню роль, щоб не сказати одну з перших. Бувши великим промисловим та комерційним центром, бруклінські підприємства були одними з перших, хто впроваджував ці технології, керуючись необхідністю залишатися конкурентоспроможними.
Ба більше, присутність таких компаній, як Redactron, свідчила про локальну екосистему технологічних інновацій, що сприяла ширшій комп’ютеризації підприємств. Зростання використання засобів передачі даних на початку 1970-х років ще більше стимулювало впровадження комп’ютеризації на всіх підприємствах Брукліну.
Передача даних
У 1960-х роках було засновано тисячі нових фірм-розробників програмного забезпечення. Усі ці процеси стали масовими здебільшого після 1966 року. Але дійсно справжня тиснява відбулася в 1969 році, після оголошення IBM роком раніше про намір розділити програмне забезпечення, про що офіційно було оголошено в червні 1969 року.
Хоча багато хто припускав, що до такого рішення IBM спонукав антимонопольний позов, поданий урядом в січні 1969 року, більш імовірною причиною було те, що розробка та обслуговування програмного забезпечення ставали неймовірно коштовними. У той час, мова про те, що програмне забезпечення, яке продавали цілій купі клієнтів в універсальних пакетах еволюціонує, ще не йшла.
Натомість цього програмного забезпечення ще не було в наявності, його доводилося створювати з нуля, причому для кожної програми. Можна лише уявити, наскільки це було масштабним завданням, що можна було легко підтвердити дорогою та складною розробкою програмного забезпечення для System/360 від IBM. До прикладу, широко розрекламований досвід IBM насправді показав, що перший справжній програмний проєкт SAGE, на своєму піку, в 1959 році, забезпечив роботою понад 700 програмістів та 1400 допоміжних працівників. Щоб зрозуміти, наскільки це багато, слід знати, що це становило половину загальної кількості програмного персоналу на всі Сполучені Штати Америки.
Однак, як тільки IBM оголосила про розпакування, велика кількість підприємців зголосилися перетворити ті можливості, що відкривалися в галузі програмного забезпечення, на успішні компанії. Саме тоді, загальний обсяг реалізації програмного забезпечення, який оцінювався всього лише у 20–50 мільйонів доларів у 1969 році, в 1975 році зріс до 400 мільйонів. Успішні компанії-розробники програмного забезпечення незмінно використовували продукти передачі даних, як і продукти, які вони продавали користувачам.
Відтак до початку 1970 років, а точніше до кінця 1968 року вже були заявлені неабиякі економічні можливості у сфері передачі даних. Це стало можливим завдяки чимраз більшому використанню комп’ютерів корпораціями. У підсумку розвитку підприємницьких амбіцій сприяли такі фактори, як неминучість майбутньої ринкової конкуренції в телекомунікаціях та безпрецедентний капітал, доступний для інвестування у високотехнологічні компанії.
Такий факт, якщо в 1968 році таких конкурентів налічувалося всього декілька, то до 1972 року вже могли конкурувати понад сто фірм, які займалися продажем модемів та мультиплексорів. Наступні фірми приєдналися до Codex, Milgo та ADS, щоб зрештою, захопити лідерство на ринку та частку ринку в AT&T.
Бруклінська публічна бібліотека
А найяскравішим прикладом уже сучасної комп’ютеризації підприємств боро, є Бруклінська публічна бібліотека. Ця організація позиціює себе, як заклад, який є чимось більшим, ніж просто книги. Й, справедливості заради, комп’ютеризація, сучасні технології дуже дієво їй у цьому допомагають.
Відтак нині система із 60 районних бібліотек пропонує безліч технологій, які допоможуть клієнтам закладу, досягти багатьох заявлених цілей. Доступ до технологій безоплатний, для їх використання, потрібна лишень бібліотечна картка. Тут у наявності є громадські комп’ютери, які доступні в будь-якому відкритому відділенні. Потрібно лишень його зарезервувати.
Кожне відділення Бруклінської публічної бібліотеки пропонує настільні комп’ютери, які обладнанні доступом до всесвітньої мережі та базовим програмним забезпеченням Microsoft. Також присутній спеціальний доступ до окремих навчальних ресурсів, скористатися якими можна лише в приміщенні бібліотеки. Що правда, заняття обмежені 30 хвилинами.
Що стосується ноутбуків, то Бруклінська публічна бібліотека дозволяє відвідувачам віком від 13 років брати їх у вибраних бібліотеках. Усі активні читачі, звісно, з непростроченим читацьким квитком та повним доступом мають змогу отримати дозвіл на два сеанси, які можуть тривати максимум 2 години на один сеанс.
Друк, копіювання та сканування
Також у Бруклінській публічній бібліотеці у всіх її відділеннях доступний друк. Ціна однієї чорно-білої друкованої копії складатиме 0,10 долара США за одну сторону, а кольорової — 0,50 долара США за одну сторону.
Крім того, читачі можуть надсилати завдання друку на будь-який із багатьох принтерів бібліотеки зі свого домашнього комп’ютера або телефону за 24 години. Звичайно, що в бібліотеці є доступ до платного бездротового доступу до Інтернету. Мова про користувачів бібліотеки з відповідним чином обладнаними та налаштованими ноутбуками. Бездротовий доступ до Інтернету доступний у Центральній бібліотеці та всіх філіях.
Джерела: