Що може найбільше впливати на загальну атмосферу міста, на його настрій та сприйняття гостями, як не зелені зони. Тим більш, ті зелені зони, які мають багату тривалу історію. А ще являють собою не просто певну кількість зелених насаджень, але й можуть похвалитися побудованою інфраструктурою різного штибу. Саме такою нині є територія Бруклінської набережної разом з парком Бруклінського мосту.
У різні періоди своєї історії ця територія була місцем жвавої торгівлі, транспортним терміналом, пунктом в’їзду для іммігрантів, центром мистецтва та активізму, і, нарешті, парком світового класу, який щороку відвідують мільйони людей. Ну хіба такий об’єкт інфраструктури не здатен створювати відповідну атмосферу і впливати на неї. Більш детально читайте на brooklyn-future.com.
Економічний складник
Починаючи із середини XVII століття, місцева річка Іст-Ривер мала неабиякий вплив на економічний стан і розвиток Брукліну. Човни та невеликі пороми забезпечували транспортування найрізноманітніших товарів, що своєю чергою сприяло зростанню економіки. Пізніше з’явилася залізниця, яку в 1814 році запустила парова компанія Роберта Фултона «Фултон Феррі Компані». З початком її роботи була здійснена революція в терені торгівлі між Брукліном та Мангеттеном.
Уже в 1850-х роках, тут були побудовані масивні цегляні склади вздовж поромних причалів, а із землі виступали невеликі пірси. Пізніше в 1883 році відбулося відкриття Бруклінського мосту, яке ознаменувало кінець поромної торгівлі. Здавалося б, усе прекрасно. Якби не одне, але.
Річ у тім, що всі ці нововведення призвели до періоду занедбаності набережної Брукліну. Потім на допомогу залізниці прийшов автомобільний транспорт. Уже в 1950 році відбулося будівництво швидкісної автомагістралі Бруклін-Квінс. У той самий час відбулася заміна вузьких пальцевих пірсів ширшими, які були здатні приймати більші кораблі та, відповідно, більшу кількість вантажів. Усе це, на деякий час відродило район.
Однак, уже в 1970-х роках значна частина набережної Брукліну була майже повністю недієздатною та не потрібною, а, як наслідок, покинутою. У 1984 році, після закриття вантажних операцій, адміністрація портів озвучила плани продажі пірсів для комерційної забудови.
Такі плани спровокували масштабний громадський рух за повернення набережної в громадське користування. До того ж розпочався багаторічний громадянський рух, спрямований на підтримку парку. Ця широка низова кампанія отримала підтримку та фінансову допомогу з боку міських чиновників. Що дійсно було приємно, що всі ці заходи були ініційовані місцевими мешканцями.
Будівництво парку
Відтак можна сказати, що парк Бруклінського мосту є результатом масштабного планування та громадської адвокації протягом багатьох десятиліть.
У 1998 році з’явилася Корпорація місцевого розвитку набережної центру Брукліну. У результаті з’явився Ілюстративний генеральний план, який розробили у вересні 2000 року, який продемонстрував концепцію нового парку набережної.
Також був прийнятий Меморандум про взаєморозуміння, який передбачав, що парк буде фінансово самодостатнім в обслуговуванні та експлуатації, а довгострокове фінансування мало б забезпечуватися коштом забудови.
У 2004 році за роботу взялися ландшафтні архітектори Michael Van Valkenburgh Associates, щоби підготувати генеральний план парку. А вже за рік, він був опублікований та затверджений. Не дивлячись на кілька змін, а саме у 2006, 2010 та 2013 роках, уже у 2008 було розпочате будівництво. Саме така історія створення специфічної бруклінської атмосфери навколо місцевої набережної.
Як і було заплановано нині цей парк працює згідно з початковими планами й вимогами до фінансової незалежності та самоокупності. Хоча якусь кількість коштів таки доводиться збирати. Мова про експлуатацію та обслуговування парку. Але основна частина грошей надходить від забудови ділянок парку.
Програма розвитку
Програма розвитку парку була впроваджена після того, як був зроблений поглиблений аналіз, який дозволив з’ясувати, як генерувати дохід, достатній для підтримки діяльності парку, мінімізувати розміри забудови та сумістити з використанням не лише навколишнього парку, але і всього району. Тобто мова про створення саме такої атмосфери, яка б дозволяла не лише заробляти, але й отримувати насолоду від прогулянок набережною.
Наразі були виділені ділянки під забудову. До прикладу, на Джон-стріт, яка проходить на північній околиці парку. Тут було заплановане будівництво житлового комплексу, який включає понад 50 житлових одиниць загальною площею 96 тис. квадратних футів, 2,6 тис. квадратних футів торгових площ на першому поверсі та 1,75 тис. квадратних футів приміщень культурного призначення.
А вже влітку 2014 року було розпочате будівництво, яке завершилося через два роки, у 2016. Стосовно культурного простору, то перші поверхи спочатку займав Бруклінський дитячій музей. Нині тут розташовується Бруклінська публічна бібліотека.
Крім того, була проведена розробка місцевих магазинів та тютюнових складів. Загальна площа складає 350 тис. квадратних футів. Ці склади були побудовані ще в ХІХ столітті. Їх переважно використовували для зберігання продуктів, наприклад, кави. Вони були закриті понад 50 років, через погіршення стану будівель.
Під час початку реконструкції було вирішено спробувати поєднати комерційне, торгове та офісне їх використання. Це б дозволило зберегти та використати унікальний характер цих промислових споруди на набережній. У підсумку згідно з планом будівлі передбачали майже 80 тис. квадратних футів ресторанних та торгових приміщень, а також 300 тис. квадратних футів під офісні кабінети. Будівництво та реконструкція розпочалися на початку 2014 року та були завершені в червні 2016 року.
Симбіоз сталого розвитку та промислової спадщини
Нині парк Бруклінського мосту простягається на 1,3 милі вздовж Іст-Ривер на місці неіснуючого нині комплексу для перевезення вантажів та їхнього зберігання. Він простягається до двох квітучих районів, Бруклін-Гайтс та Дамбо. Пропонуючи мальовничі краєвиди на горизонт нижнього Мангеттену. За допомогою нового дизайну, автори хотіли перетворити це місце на квітучий міський ландшафт. При цьому зберігши виняткову атмосферу промислової набережної.
Колишній промисловий майданчик був облагороджений пишними газонами парку, молодими деревами та красивими різноманітними квітами. Усе це дозволила створити міцний ландшафт і додати зеленої різноманітності в колишній промисловий майданчик. Перехід між парком та прилеглими районами в ключових точках входу забезпечують так звані «міські перехрестя», за допомогою яких громадськість має доступ до довгої та вузької вулиці.
Відтак парк суттєво урізноманітнює промислову набережну, яка раніше було монофункціональною. Крім того, на відміну від інших набережних парків, у яких відвідувачі не стикаються з водою, у цьому парку заохочується тісна взаємодія з водною поверхністю. Тут облаштовані різноманітні типи берегів, також присутні пандуси для човнів та пляжі, які створюють особливу атмосферу гавані Нью-Йорка та Брукліну.
Як бачимо, сталий розвиток частково розбавлений концепцією структурної економіки, а саме ретельно координовано проєктування та чинні структурні умови.
Джерела: