В останній чверті ХІХ століття місто Бруклін складалося з більшої частини сучасного «центру Брукліна». Передмістями Брукліну були такі райони, як Мідвуд, Бенсонхерст, а також океанські райони Брайтон-Біч, Манхеттен-Біч і Коні-Айленд. Власники великих готелів того часу, таких як Brighton Beach Hotel і Sea Beach Palace Hotel, шукали шляхи залучення нових клієнтів. У підсумку, вони допомогли профінансувати нові парові залізниці до пляжу, але оскільки кожен діяв на свій розсуд, парові залізниці, які «виросли», були роз’єднані, зосереджені в західній і південній частинах Брукліну, і насправді не були побудовані для швидкого транзиту. Більш детально про будівництво перших ліній парової залізниці читайте на brooklyn-future.
Залізниця Сі-Біч і Коні-Айленд
Отже, усі перші парові лінії Брукліну обслуговували різні частини Коні-Айленду. Перші парові залізниці були побудовані в основному для обслуговування готелів у кінці кожної лінії, і ці готелі належали тій же компанії, що й залізниці, які їх обслуговували. Але на рубежі століть залізниці довелось обслуговувати набагато більше пасажирів, ніж вони могли собі уявити.
Лінія Sea Beach Line почала свою роботу 18 липня 1877 року як парова залізниця під назвою New York and Sea Beach між пірсом 64-ї вулиці та перехрестям Бат (приблизно там, де перетинаються 62-а вулиця та Нью-Утрехт-авеню). 17 липня 1879 року парова лінія дійшла до готелю Sea Beach Palace на Коні-Айленді та закінчилася в депо Sea Beach, розташованому між депо West End і Culver (між сучасними West 8th і West 11th Street). Початкове обслуговування було сезонним і тривало лише до 1 вересня 1877 року. У сезон 1878 року воно не здійснювалося через будівництво. Власники NY&SB зрозуміли, що без можливості дістатися до затоки їх лінія не принесе прибутку. Після того, як різні пропозиції маршруту були випробувані та виявились невдалими, адаптованою була траса, подібна до сучасної: від Bath Junction NY&SB проходила паралельно до NY&MB з південного боку до 8-ї авеню, перетинала NY&MB, а потім йшла паралельно до неї з північної сторони до пірса 64-ї вулиці.
Лінія Калвер
Залізниця Проспект-Парк і Коні-Айленд почала свою роботу 19 червня 1875 року як парова залізниця між Проспект-Парк (9-а авеню та 20-а вулиця) та Грейвсенд-авеню та Нек-роуд. Побудована Ендрю Калвером, вона стала відома як Лінія Калвера, і фактично має його ім’я донині. 27 липня того ж року парова лінія досягла готелю Cable’s Hotel (пізніше відомого як Ocean View) у районі Західного Брайтона Коні-Айленда на терміналі Калвер. Термінал Калвер був попередником сучасної Стіллвел-авеню, його початкове розташування було на Серф-авеню та Західній 5-й вулиці приблизно там, де стоять Брайтвотер Тауерс. Спочатку, на момент відкриття, лінія була одноколійною, а до квітня 1878 року стала двоколійною.
Створення Brooklyn Rapid Transit Corporation
19 січня 1896 року відбулась реєстрація Brooklyn Rapid Transit Corporation (BRT). BRT не була оператором, це холдингова компанія, яка створена для придбання власності інших транзитних компаній. Невдовзі після реєстрації BRT розпочала кампанію придбання усіх можливих трамвайних, естакадних і парових доріг. До 1900 року BRT перейняла залізницю Sea Beach. Того ж року залізниці Brooklyn Elevated і Union Elevated були об’єднані в Brooklyn Union Elevated Railroad Company. Фактично, на той час більшість бруклінських залізниць перебували у фінансовій скруті, і BRT їх просто поглинула. До 1900 року кожна лінія Брукліна була під контролем BRT, за винятком залізниці Бруклін і Роквей-Біч (лінія Canarsie), яка не підпадала під контроль BRT аж до 1906 року.
