Неможливо уникнути забудови міста, з усіма будівельними кранами, що ширяють високо над територією, додаючи до горизонту незліченну кількість сучасних скляних і сталевих веж. За останні двадцять років в центрі Брукліну було побудовано або ще буде побудовано приблизно 41 мільйон квадратних футів житлових, комерційних і організаційних площ. І в цій нестримній будівельній круговерті дуже важливо знати й зберігати історичні архітектурні пам’ятки. Про будівлі Брукліну, яким виповнилось понад 100 років читайте на brooklyn-future.
Визначні історичні пам’ятки
У 2001 році будинки на вулиці Даффілд були визнані визначними історичними пам’ятками. Документ, знайдений в Інтернеті, був роздрукований для громадських слухань Комісії зі збереження визначних пам’яток щодо цих чотирьох будинків, саме він допоміг пролити світло на таємничі, недоречні споруди.
186 Duffield може похвалитися рідкісним окремо стоячим портиком епохи грецького Відродження з квадратними колонами — особливістю, яку мали лише найкращі рядові будинки тієї епохи, через високу вартість будівництва. Приміщення 188 Duffield було реконструйовано на початку 1880-х років, отримавши повний третій поверх, а також новий фасад із деталями стилю королеви Анни та Другої імперії, а також вишуканий капюшон на веранді над вхідними дверима.
182 і 184 Duffield Street, розташовані ближче до 3 MetroTech, це будівлі в стилі грецького Відродження з червоної цегли. 182 Duffield, побудована між 1839-1840 роками, була придбана вчителькою Хелен Лоуренс і в ній працювала як приватна школа з середини 1850-х до 1870-х років. 184 Duffield був побудований у 1847 році як інвестиційна нерухомість купцем, на ім’я Френсіс Чічестер.
До слова будинки 182, 186 і 188 Duffield Street, були побудовані преподобним Семюелем Р. Джонсоном, який разом зі своїми двома братами й сестрами успадкував земельну ділянку площею 40 акрів від діда Барента Джонсона, заможного фермера.
Альтернатива багатому Бруклін-Гайтс
Наприкінці 1820-1840-х років спадкоємці Джонсонів перетворили значну частину цієї землі в альтернативу багатому Бруклін-Гайтс і районам робітничого класу ближче до ВМС. Маєток Джонсон мав важливе значення, знаходячись у центрі Брукліну протягом XIX століття. Приміщення було домом для різних торговців, юристів, інженерів та інших професіоналів.
Вулиця Джонсонів була розроблена в однаковій манері. Усі фасади будинків мали бути вирівняні й віддалені на 10 футів від проїжджої частини. Можна було мати невеликий сад попереду, оточений залізним парканом, щоб сусідство вважалось приємним і бажаним, і приваблювати заможних покупців.
Ці 4 будинки були збережені через їхню «історичну цінність» і служать нагадуванням про ранню історію центру Брукліну. Будинки, які обслуговує FCRC, деякий час використовувалися як офісні приміщення, потім пустували. Наразі планів щодо будівель немає, а з міркувань безпеки (як для відвідувачів, так і для будинків) екскурсії тут не проводять.
Багатосімейні резиденції
У відповідь на розширення центральної частини Брукліну на південь через відкриття метро в цьому районі в 1908 році, будівництво Манхеттенського мосту та розширення Флетбуш-авеню в 1905-09 роках, усі будинки на початку 1900-х років, крім Duffield, 186, були перетворені на багатосімейні резиденції.
У 1950-х роках мешканці почали переїжджати в передмістя. У 1966 році Бруклін Navy Yard закрився, як і багато магазинів уздовж Фултон-стріт. Багато будинків у районі на схід від Cadman Plaza стали занедбаними або були знесені.
Чотири будинки на Даффілд-стріт використовувалися як житлові будинки до 1980-х років, і в 1990 році компанія Forest City Ratner Companies зберегла їх і перевезла на своє поточне місце з вулиці Джонсонів, щоб звільнити місце для будівництва комплексу MetroTech площею 16 акрів.
