16 грудня 1960 року літак American Airlines впав на житловий район у Брукліні, що призвело до великої пожежі, яка охопила кілька кварталів. На місце трагедії прибули офіційні особи, пожежники, працівники невідкладної допомоги. Як стало відомо літак впав на церкву Fire Church, повністю знищивши її. Журналісти повідомляли, що в літаку перебувало 77 пасажирів і що майже всі вони загинули. Відомо про хлопчика, на ім’я Стівен Бальц, який дивом вижив у цій страшній катастрофі. До того ж репортери писали про ще одного чоловіка, який, нібито отримав сильні опіки, але, можливо, залишився живий. Свідки падіння літака розповідали, що місце катастрофи нагадувало зону бойових дій. Також газети того дня писали, що дуже пощастило, що літак не зачепив дві автозаправні станції, що розташовані поруч зі зруйнованою церквою, оскільки пожежа та руйнування були б набагато трагічнішими. Більш детально про страшну авіакатастрофу над Брукліном читайте на brooklyn-future.com.
Трагедія Стівена Бальца
Як з’ясувалося пізніше в цей день о 10:33 ранку реактивний авіалайнер Douglas DC-8, який виконував рейс 826 компанії United Air Lines зіткнувся з Lockheed L-1049 Super Constellation, рейсу 266 Trans World Airlines, на висоті приблизно 1585 метрів над Стейтен-Айлендом, Нью-Йорк. Lockheed розбився поблизу місця зіткнення, на колишньому полігоні армії Міллера, тоді як DC-8 продовжив рух на північний схід, а потім розбився в Брукліні.
Усі 128 осіб на борту обох авіалайнерів загинули. Крім того, загинуло шість осіб на землі. Що правда, здавалося, що сталося диво, один пасажир, 10-річний хлопчик, який був на борту DC-8, вижив у катастрофі, але він помер наступного дня через рясне вдихання парів палаючого авіаційного палива.
10-річного хлопчика звали Стівен Бальц. Він летів один, але в Йонкерсі дитина мала приєднатися до своєї сім’ї. У хлопчика розпочалися канікули. Стівен дивом вижив після падіння з висоти понад 1,5 кілометра, хоча й отримав важкі травми. Мешканці Брукліну кинулися йому на допомогу, його одяг палав.
Палаючого хлопчика закотили в довколишні снігові кучугури, щоб загасити одяг. Після чого Стівена відвезли до сусідньої методистської лікарні Нью-Йорка, але чуда не сталося, він помер наступного дня. Нині в Брукліні можна знайти скромний меморіал у лікарняній каплиці, тут на меморіальній табличці зображено 65 центів різними монетами, це кишенькові гроші, які Стівен Бальц мав при собі того дня. Напис на табличці повідомляє, що це меморіал Стівена Бальца, в пам’ять про 135 жертв авіакатастрофи в Брукліні, штат Нью-Йорк, яка сталася 16 грудня 1960 року. «Наша шана сміливому маленькому хлопчику».
Ніщо не віщувало біди
Рейс 266 TWA вилетів із Дейтона, штат Огайо, з проміжною зупинкою в Колумбусі. Super Constellation вилетів з аеропорту Порт-Коламбус о 9:00 ранку спрямувавши свою повітряну путь до аеропорту Ла Гуардія в Нью-Йорку. Командував екіпажем капітан Девід Артур Воллам, ветеран TWA, який відлітав п’ятнадцять років і мав в активі 14 583 години нальоту. Перший офіцер Дін Т. Боуен і другий офіцер або бортінженер Лерой Л. Розенталь доповнювали екіпаж. До того ж на борту працювали дві стюардеси Маргарет Гернат та Патрісія Пост. На борту в тому рейсі перебувало 39 пасажирів.
Другий рейс UAL 826 був безпосадковим — з аеропорту О’Хара в Чикаго, штат Іллінойс, до міжнародного аеропорту Нью-Йорка, нині він називається Міжнародним аеропортом Джона Ф. Кеннеді. Командиром був капітан Роберт Х. Сойєр. Він літав за United дев’ятнадцять років і мав 19 100 годин нальоту, з них 344 години на новому реактивному авіалайнері DC-8. Другим пілотом був перший офіцер Роберт В. Флебінг, а бортінженером — другий офіцер Річард Е. Прюітт. У салоні було чотири стюардеси: Мері Дж. Махоні, Августин Л. Феррар, Енн М. Бутен і Патриція А. Келлер. Екіпаж вилетів із Лос-Анджелеса, штат Каліфорнія о 3:20 ранку, прибув до Чикаго о 6:56 ранку, де простояв протягом двох годин. Після чого авіалайнер вилетів із Чикаго о 9:11 ранку, на його борту було 76 пасажирів.
Причини авіатрощі
Обидва авіалайнери виконували політ відповідно до Правил польотів за приладами й слідували серією повітряних трас, визначених системою надвисокочастотних всеспрямованих діапазонів (VOR) — наземними радіостанціями, а також радіолокаційними службами, що надаються центрами управління повітряним рухом і диспетчерськими пунктами заходження на посадку вздовж їхнього маршруту.
На підльоті до аеропорту Ла Гуардія рейс 266 контролювався нью-йоркським центром і диспетчерською службою підльоту аеропорту Ла Гуардія. Рейс 826 також перебував під контролем нью-йоркського центру, але захід на посадку в Ідлвілді здійснювався місцевим диспетчером. Радіолокаційні диспетчери нью-йоркського центру «передали» рейс 266 для заходження на посадку колегам Ла Гуардії о 10:27 ранку. Потім центр дав дозвіл на посадку рейсу 826 на перехресті Престон і порадив залишатися на цій позиції. Потім він перенаправив рейс 826 на посадковий майданчик Ідлвілда о 10:33.
Однак о 10:21 екіпаж рейсу 826 авіакомпанії United повідомив диспетчерській службі, що другий VOR-приймач вийшов із ладу. Хоча за правилами навігація з одним приймачем VOR все ще була можлива, вона ставала більш складною, оскільки оператор повинен був постійно перемикати радіочастоти між двома станціями VOR і перенастроювати прилад відповідно до зміни радіусів двох наземних станцій.
Та значно вища швидкість нового реактивного авіалайнера не залишила екіпажу достатньо часу для виконання необхідних безперервних змін. Коли з Ла Гуардія передали вказівку 266 рейсу виконати серію невеличких правих поворотів при заході на посадку на злітно-посадкову смугу аеропорту, Super Constellation опинився над Стейтен-Айлендом.
Після чого диспетчери управління повітряним рухом в аеропорту Ла Гуардія побачили, як дві радіолокаційні цілі злилися. Одна з них продовжила рух на північний захід, а друга залишилася нерухомою, а потім зробила повільний правий поворот, перш ніж зникнути з поля зору радара. У момент зіткнення Super Constellation знаходився трохи лівіше. DC-8 летів прямо й рівномірно зі швидкістю 480 кілометрів на годину.
Він влучив у L-1049A з правої задньої частини, його четвертий двигун проник у пасажирський салон і відірвав праве крило між третім і четвертим двигунами. Фюзеляж Lockheed розламався на три частини й загорівся. DC-8 був дуже сильно пошкоджений у результаті зіткнення, підвісна секція правого крила і четвертий двигун були знайдені серед уламків на аеродромі Міллер-Філд. Реактивний лайнер пролетів приблизно 15 кілометрів, перш ніж врізався в житловий район Брукліну.
Наслідки для Брукліну
Літак залишив велику траншею, що пролягала внизу Стерлінг-плейс, і підпалив десять будинків, церкву Fire Church, похоронне бюро Маккеддіна, пральню та гастроном. Також загинуло шість людей, які в цей час знаходились на землі. У підсумку загинули вісімдесят три з вісімдесяти чотирьох пасажирів разом із членами екіпажу, як відомо, вижив десятилітній хлопчик Стівен Бальц. Загалом загинули 134 людини, це була найбільша за кількістю жертв повітряна катастрофа у світі на той час.
Відомо, що сер Едмунд Гілларі, який перший підкорювач вершини найвищої гори Еверест, мав бути пасажиром одного з літаків, але прибув в аеропорт із запізненням, пропустивши трагічний рейс.
Джерела: